Сайт Старововчинецького краєзнавчого музейного комплексу імені Івана Касіяновича Топала |
Колектив Старововчинецького ліцею сумує з приводу смерті колишнього директора ліцею, пізніше директора Краєзнавчого музею села Старий Вовчинець Топало Івана Касіяновича.
Хай душа покійного знайде спочинок у небесах вічності. Земля пухом та вічная пам'ять.
|
Втрата…
Я вдячна долі: випало мені
Навчатись в нього, у Вовчинці!
Сумує село, причаївся музей –
Пішов з життя, помер корифей!
Пливе у повітрі тривога і жаль,
Село одягнулось у чорну печаль.
Прожив не для себе, а для села!
Він мудра і скромна людина була.
Село, дітей, дорослих любив –
Для них творив, для них він і жив!
Прожив не для себе – для Вовчинця!
Й досяг у роботі золотого вінця!
Він завжди і твердо вірив у те –
«Людина ж у праці лиш і живе!»
Робота для нього понад усе!
«Людині щастя завжди принесе!»
Непомірною працею жити звик,
Бо він директор, вчитель, керівник!
Ще й громадську роботу мав –
Служити людям праці добре знав!
В житті мету він світлу мав.
Здійснилась! Їй себе всього й віддав!
Музей створив і трепетно його беріг!
Було нелегко… Та він зміг!!!
Казав: «Минуле сьогодення приводить в майбуття!»
Тому й музею присвятив усе життя!
Цікаво учнів вчив – історії навчав…
Настала мить… І сам історією став!
Прошу про нього пам'ять збережіть!
Його ім’ям музей та вулицю назвіть!
Я вдячна долі: випало мені
Навчатись в нього, у Вовчинці!
Сумує село, причаївся музей –
Пішов з життя, помер корифей!
Пливе у повітрі тривога і жаль,
Село одягнулось у чорну печаль.
Прожив не для себе, а для села!
Він мудра і скромна людина була.
Село, дітей, дорослих любив –
Для них творив, для них він і жив!
Прожив не для себе – для Вовчинця!
Й досяг у роботі золотого вінця!
Він завжди і твердо вірив у те –
«Людина ж у праці лиш і живе!»
Робота для нього понад усе!
«Людині щастя завжди принесе!»
Непомірною працею жити звик,
Бо він директор, вчитель, керівник!
Ще й громадську роботу мав –
Служити людям праці добре знав!
В житті мету він світлу мав.
Здійснилась! Їй себе всього й віддав!
Музей створив і трепетно його беріг!
Було нелегко… Та він зміг!!!
Казав: «Минуле сьогодення приводить в майбуття!»
Тому й музею присвятив усе життя!
Цікаво учнів вчив – історії навчав…
Настала мить… І сам історією став!
Прошу про нього пам'ять збережіть!
Його ім’ям музей та вулицю назвіть!
2015, Вероніка Іванівна Сигедин
Івану Касіяновичу Топало –
моєму вчителеві, пораднику
Івану Касіяновичу Топало –
моєму вчителеві, пораднику